Вiршi-маленькi водоспади

Августа Поль
Ми з тобою мов птахи,
Стрибай скоріше в моє небо. Свободу ти відчуй зі мною,
Дихання вітрів та аромат дощів.
Ми з тобою будем милуватись
Красою сонця та тоді дізнавшись,
Що таке прекрасне, справжнє
Нам невідоме
Щире почуття.
Коханням зветься,
Коли б і ще почути.
Зі солодких вуст твоїх
Ще раз,
Так тихо,
Щоб тільки я це знала,
Тільки я
І все.