Вищим доробив поріг (нЕчисті по ріг, нам ув оберіг), — й безпечно здійму очі:
там — вже небо сходиться з землею...
обрію, — свіжуй, паруй ріллею...
звиш, оралом, — й землю обіймаєш...
а розкриєш тіло, — й застигаєш...
...де відсутні відстані, — між всього!
...звідси як дивитись, там — нічого!
...далечінь, — й сама простує вгору!
...чи її прозорості — для зору!
звичне перехрестя! — ниці з Вищим...
Вічність вхрестить! — й те, що збулось нижчим...
а по тім й Петро! — при брамі раю...
й вічно ж всі туди! — й когось впускають...
21.11.2020. Наразі, у сьому річницю Майдану, виплива й "пливе кача...", й ся додача:
...по саме небо, сповила, —
чорним, затьмарена сила...
згірклих історій горнило —
й край чорноземів — зчорнило!
...чи то до зір їм, чи сонця, —
душам, крізь очі-віконця...
мнуть шмат землі з мого тіла, —
й тіло ж впустіло, — й на крила!!
...з марева й марення марних, —
з хмАрив і грОзив бездарних...
не в блискавичність, в світання, —
й волі б, крізь болі, — пізнання!!!
~ ~ ~
...і, направду, зА що є:
ненавидіти нас, браття?
що палА в душІ багаття:
й життєдайний жар дає!
що з цих душ повніє небо:
й гонять, кров-в-любов, серцЯ??
ще в письмі картина ця,
нема рамочки; й не треба!!
пЕкло в колот, ані руш:
все вороже й підвороже???
мОрок втужиться як може...
ТА ТРИМАЙМОСЯ ЖЕ ДУШ!!!