Ти менi маришся десь поряд
яскравим вiдблиском очей,
чи то самотностi лиш погляд
мiй пильний, доглядом ночей.
Бентежать тiнi на припонi
Жахливо iнколи бува
Коли ввижаеться, що в схроні
Чиясь маячить голова
Чи знаєш, любий, менi лiпше
Тремтiти полум'ям свічі,
Анiж вважати щонайгірше
Та чути злочин уночi
Хай, наче пташка стрепенеться,
Пiрне десь видра в свiй ставок
Менi - тобою отзоветься
Неначе твiй назустрiч крок.
Щоб не даремно мої бджiлки
До твого теплого листа,
Як до чарiвної сопiлки
Менi б схилить свої вуста
Пiд її лагiдностi подих
Пiд дивовижний шелест крил
В тобi зiйти, як сонце сходить
Неначе в лузi дев’ясил.
I щоб не марилося, справдi,
В твоїх я - вiдблиском очей,
В стрiмких обiймах водопадiв
Пiд пильним поглядом ночей.