(Перевод с украинского языка)
Мама, мама, я на стёжке*, знаешь,
Вот она исчезнет за спиной,
Ты меня в избушке ожидаешь,
Где крылечко обвито лозой,
Тихим счастьем налилися гроздья,
Никогда им не узнать зимы,
Небо благодать объяла Божья,
Хоть и солнца там не видим мы.
Мама, день рождения земного -
Праздник для души у вас или нет?
Помню, помню - "живы все у Бога",
Но не озаряет счастья свет...
Мама, мама, мамочка родная!
Снова дождь небес лазурь настиг,
Звёзд не видно (Там они, я знаю!).
Прилети в мой сон, хотя б на миг!!
* стёжка - дорожка, тропка
Оригинал произведения Кристина Адраховская " Притулитись душею на мить " http://stihi.ru/comments.html?2015/09/13/8381
- Мамо, мамо, я ще на стежині,
а вона за спиною щеза..
Ти очікуєш мене в хатині,
де обвила ганочок лоза,
тихим щастям налилися грона -
їм не знати, що таке зима,
сяє небо радістю безсонно -
сонця споконвіку там нема.
Мамо, день народження земного -
свято для душі у вас чи ні?
Пам'ятаю - "всі живі у Бога",
та якісь нерадісні ці дні..
Нене, ненечко, матусю рідна!
Знову дощик омива блакить,
а за ним зірок твоїх не видно..
Ти прилинь в мій сон
хоча б на мить!!