Сонне Сонце тихо в хмари
Тиче ніс ображено
На веселу ту примару,
Чиє тіло смажене
Швидко біга по калюжах,
Не зверне уваги,
Та й ще світить (хоч не дуже,
Але ж неповага!)
Гріти - гріє, не зігріє
Крізь вікно кав'ярні.
А впритул - так спалиш вії,
Й окуляри марні...
Спалахнеш в його обіймах -
Миттю в попіл сірий.
Та чи можна так, у прийми,
Ще й без елексиру ?!!
Хто ж наступний : цей чи ця?
(Сіль на паляницю)
Він запалював серця,
А горять сідниці...