Неизвестный мне Лермонтов, не отпускает;
Когда с дубравы лист слетает пожелтелый,
То вихрь его несет за дальних гор поток —
И я душой увял, как лист осиротелый…
Умчи же и меня, осенний ветерок!..
М. Ю. Лермонтов
Коли з діброви лист злітає пожовтiлий
Його уносить за далеких гір потік —
Зiв'яв душею я, мов лист осиротілий ...
Умчі ж ти і мене, осінній чарiвник.
——————————————————
Когда бы мог весь свет узнать,
Что жизнь с надеждами, мечтами –
Не что иное, как тетрадь
С давно известными стихами.
М. Ю. Лермонтоа, 1830 г
Коли б дiзнався цiлий свiт,
Що все життя, надії, мрії —
Це лише зошити, i в них
Давно вiршi знайомi й нинi.