Знову по колу? - Мені вже ці грані тісні...
Осінь порвала фрагментами зболені сни.
Я відспівала хвалебну "Осанну" весні.
Я відмолила всі стогони й зойки весни.
Безум кохання минув... Розімкнулось кільце.
В осінь терези хитнулись - упав жовтий лист.
Я підставляю бентежному вітру лице
І тверезію... О, Боже, невже падолист?
В мене ж побачення з Осінню!!!
Вітер-жонглер
Листя зриває й на крилах несе мене в сквер...
Грація Осені вабить красою манер...
Я відчуваю в душі - Ти, для мене, помер!
В нашому сквері милуюся срібним дощем...
Я ТАК щаслива!!! - Ти більше мені не болиш.
Запах пожухлого листя солодкий, як джем...
Він став для мене милішим, ніж - "Love in Paris".
Осінь моя все яскраве фарбує в пастель,
Колір пастелі тепер мій улюблений бренд.
Шик - у простому(вважала так Коко Шанель).
Осінь моя розкошує... Такий - "Happy-and".
Дубль останній...
Розтрушує Осінь бурштин,
Вітер надривно хрипить мій улюблений джаз...
Я - у нірвані... Ти безум спиваєш один...
Вечір лампад і віршів - це уже не про нас...