І сьогодні, і завтра щось буде не так,
Догодити усім ти не зможеш,
В немилість впадаєш тим людям відтак
І себе за це думкою гложеш.
До вподоби ніколи не буде усім
Незалежно, як будеш старатись,
Хоч кожному тацу з добром принесім,
Та чи взять її - будуть вагатись.
Тому скільки б в житті добро не робив,
Одиниці таке лиш оцінять,
Важливо, щоб в правді життя все прожив,
А невдячних ніколи не змінять.
То ж до цього давно уже звикнуть пора
Й перестати таким дивуватись,
Порядність від цього твоя не згора,
То вже в цьому потрібно зізнатись.
І продовжувать далі по совісті жить,
Чи все так – не завжди перейматись,
Й надалі добро, як раніше, творить,
Й на свідомість людську сподіватись.
05.10.2020 р.