Сникли золотые косы
где-то за горой вдали.
Тает день разноголосый,
Песни в сёлах завели.
Над рекою тихий вечер,
пыль осела край села.
И твои девичьи плечи
зорька шалью обняла.
Отсияло , отлетело-
И тот сад, и то окно,
Песни те и вечер теплый.
Было всё давным-давно.
Над рекою вечер плачет,
На траве блестит роса.
Где щека твоя горяча,
Тёплый голос и коса?
Где те думы, где мечты те?
Наплывает ночи цвет.
Над рекою вечер стынет,
А тебя давно уж нет.
Золоті погасли коси
за горою вдалині.
Тане день різноголосий,
лине вечір і пісні.
Над рікою лине вечір,
пил спадає край села.
І твої вузенькі плечі
шаль зорею облягла.
Одсіяло, одлетіло –
І той сад, і те вікно,
І пісні, і вечір милий.
То давно було, давно.
Над рікою вечір плаче,
на траві блищить роса.
Де щока твоя гаряча,
теплий голос і коса?
Де ті думи, де ті мрії?
Напливає ночі тьма.
Над рікою вечір віє,
А тебе давно нема.