Знали би, чи Вам сюди: тут ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня; а малюночки співучим по чуттєвому, — чути??
висне, голос, — над землею...
ближча з небом, — й разом з нею...
чий той голос, — між світИ...
куди він — туди би й ти...
а не вийде, не... — жорстоко!
всім, й сліпим... — за око око!
совість-людяність — в горнила!
й розм'ягчить: й щоб доля — била!
світ не пекло, кузня... — Божа!
має ж буть Людина... — й Гожа!
так би й Жити... — й Помирати!
там* вже й Вічність... — Обживати!
*) цікавим до "там": тут воно у значенні трохи потім, по тому, згодом; а ти й сам розмальовуй життя, перехожий???
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
На світлинці "Покров Богородиці", де зображений і невідомий нам козацький старшина, ліворуч у гурті. Середини XVII ст., походить із села Саварка, тепер Богуславського району Київської областi.
Покрова Пресвятої Богородиці – свято, яке багато в чому граничить з дивом. Не вписана в 12 найбільших релігійних свят, Покрова стала для українців святом душі і серця, бо в календар 14 жовтня, коли вона святкується, записані дуже великі і значні для нас свята - День захисника Вітчизни, День козаччини, День УПА.
Божу Матір ми, українці, вважаємо своєю Великою Заступницею перед Богом. Про те, чому українці особливо люблять цей день, про легенди, сакральний зміст і звичаї пише Тетяна Зінченко:
"Ще в далекому 910 році у церкві Пресвятої Богородиці, що у Константинополі, віруючі молилися Небесній Покровительці за заступництво, бо вороги-агаряни звідусіль сунули на них, і лише диво могло їх врятувати. Небесне Диво - лик Пресвятої Богородиці у супроводі сонму святих - побачив святий подвижник Андрій Юродивий. Діва Марія підходить до престолу у храмі, довго молиться і плаче. Затим знімає зі своєї голови свою осяйну хустку (покров або ж омофор) і широко простирає її над народом у церкві. Видіння швидко зникає. Але, спостерігши його, святий Андрій запитує учня свого, блаженного Єпіфанія: "Чи бачиш, брате, Царицю і Владичицю всіх, Яка молиться за весь світ?" Єпіфаній відповів: "Бачу, святий отче, і жахаюся". Відтак війська противника здалися і відступили.
Пишуть і розповідають і таке, що цього дня давні руси на чолі з Аскольдом взяли в облогу Константинополь. Візантійці щиро молилися Пресвятій Богородиці про захист. А диво полягало не лише в тому, що вороги вже не бачили цих людей, яких Мати Божа вкрила своїм покривалом, а й у тому, що вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення.
Це далеко не всі легенди, пов'язані з появою Небесної Заступниці на землі. І ніхто не може з упевненістю назвати точну дату, коли вони виникли. Проте всі свідчення зводяться до головного значення свята - порятунок від ворога.
Українська соборна історія
Князь Ярослав Мудрий в 11-му столітті розбив печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері побудував у Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, віддаючи народ під опіку Божої Матері.
Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові й Пречистій Діві Марії.
Ігор Святославович, галицький король Данило та інші князі завдячують своїми перемогами Богові і Богородиці. Після своїх перемог вони йшли з поклонами до ікон Божої Матері, щоб подякувати за допомогу і порятунок.
Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12-го століття, коли князь Андрій Боголюбський збудував Покровську церкву на річці Нерль біля свого заміського замку Боголюбове.
Існує ще багато легенд, пов’язаних з дивом небесного заступництва. Але на те воно і диво, щоб вселяти віру в його здійснення, додавати сил, впевненості і чітко бачити свою мету. Саме це надихало наших козаків на захист рідної землі і тому Божу Матір вони вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.
Покрова – козацька Мати
Добра традиція цього дня - прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів чи знайомих, які були в походах, воювали, боронячи Вітчизну, і помолитися за них.
"Радуйся, стовпе непохитний Церкви Xристової; радуйся, держави нерушима стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого зцілення: радуйся, душі моєї спасіння!" - співають православні християни в акафісті свята.
За особливу пошану Богородиці від козаків з’явилися ікони "Козацька Покрова", де під омофором Богородиці зображаються українські єрархи, гетьмани і козаки. На хоругвах січовики також любили зображувати Покрову Богородиці, розпростерту над козаками... Недаремно сьогодні багато сіл носять назви " Покровка"," Покровське"," Новопокровка", є дуже багато храмів, названих на честь Покрови.
У новому січовому таборі найперше будували Покровську церкву, а для воєнних походів використовували її похідний варіант з іконою Пресвятої Покрови. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй святій покровительці. На Покрову запорожці обирали нового отамана.
Чи не більшість церков у козацькій державі зводили на честь Богородиці. Їх будували у селах, на слободах, у центрах паланок, на всіх річках.
Дмитро Яворницький також писав про те, як шанували Покрову козаки: "Відшукавши який-небудь величний острів посеред Дніпра або видивившись якийсь підвищений ріг, тобто мис на березі ріки, запорозькі козаки відбирали в останньому найкраще і найвідкритіше місце і на ньому передусім зводили церкву, найчастіше в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці, а потім уже споруджували інші необхідні для життя будови. Нехай пишається храм Божий у небесній висоті і нехай святі молитви зносяться від нас прямо від землі до престолу Господа Бога".
Улюблена народна Покрова
До Покрови завершується хліборобський цикл робіт і все багатство урожаю дбайливо розкладено і приготовлено на зиму. Оскільки з основними роботами було закінчено, з Покрови починалася пора весіль.
Дівчата, які хотіли вийти заміж, мали відвідати молебень і просити: "Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким", "Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду", "Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою".
Покрова мала значне поетичне забарвлення: через те, що цього дня міг випасти навіть перший сніг, його порівнювали з весільним покривалом, а оскільки в цей час відзначається і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.
Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра, 8 листопада) відгуляти весілля, бо далі починався Пилипівський піст.
Що не бажано робити на Покрову Пресвятої Богородиці
Як і на всі великі свята, цього дня не вітається серйозна робота – як сільськогосподарська, так і хатня. Не треба шити, різати, колоти, білити і фарбувати тощо, прасування, прання, миття також не організовуються.
Готувати страви на Покрову краще заздалегідь, у саме свято кришити, відбивати, пекти, смажити і чистити також не бажано. Не вживають алкогольні напої, не лихословлять, не сваряться.
Прийнято бажати рідним і близьким добра і молитися про небесне заступництво для них і для себе. Якщо до дівчини завітали свати – гарна нагода щасливо вийти заміж, бо відмовляти у цей день небажано: три роки доведеться чекати нових сватів.
Гроші також не позичають, щоб удома водилися.
Прикмети Покрови
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо вітер дме з півдня, то зима буде теплою, із півночі – холодною, із заходу – сніжною.
Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою.
Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.
Не утеплиш дім до Покрови – всю зиму будеш мерзнути.
Багато млинців на Покрову – вдома всю зиму буде тепло.
Якщо хлопець на Покрову до дівчини залицяється, він стане її нареченим.
На Покрову сильний вітер – буде багато наречених.
Якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
У горах до цього свята поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома".
У народі вважалося, що до Покрови кожен мусив добряче потрудитися: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров - не нагрієш хату без дров".
Свята Покрова оберігає нас від зла і люті, зміцнює родини, а головне - оберігає від нападів, бо надихає наших захисників і додає їм сил. Її омофор - ніби щит і зараз. В акафісті говориться: ”Бо Нею здобуваються перемоги, Нею падають вороги”.
Тому кожен християнин у цей день має молитися Божій Матері з проханням надати сили кожному із нас і захистити своїм покровом-щитом від ворогів і негараздів, розіслати благодать.
У народі свято називають Третьою Пречистою і святкують як велике релігійне, національне та родинне свято.
Доброго святкування під світлим життєдайним Покровом Небесної Покровительниці!" (!!!)