Листа тобі пишу, о Донна Осінь.
Осанну золотавої пори.
Червлені шати славлю, неба просинь,
Ранковий дощик, тихі вечори.
Твої пейзажі дивні гріють душу,
Ті, де травиця зеленню ячить.
І навіть сум радіти я примушу,
Коли ще літо бабине бринить.