***

Коли ти відрізниш мій сміх від сліз?
Мабуть це буде вже занадто піздно,
Ти знаєш, що вбивати мати це великий гріх,
Дитинка, та невже тобі дивитись на все це приємно, неогидно?

коли ти відрізниш мій сміх від сліз?
Мабуть це буде вже занадто, надто піздно,
Чому ти дивишся на це все, не голосиш, чому мовчишь?
Вбивають неньку-Україну,невважають грішно.

Так боляче, витоптують красу,
Так боляче; я вже не та, старіша,
Так боляче, ви досягли мету,
Так боляче, за що ця кара із горища?

Невже я мало годувала вас,
Невже я не дала свої скарби таємні?
Невже я не народжувала діточок у кожен час,
Невже мої шляхи важкі,для діточок, і неприємні?

Невже? а я бажала бути поряд, тут,
Ось тут, у серці,але чому ви зникли?
Тоді дивіться як мою красу гребуть,
Як знищують все те,до чого ви з дитинства звикли.

І прощавайте, прощавайте всі, а може? ні,
Я помилилась, помилилась знову,
Отямляться, прокинуться із божевільних снів мої сини,
І зроблять мати-Україну найкрасивішою, щасливою, чудову.

.