(байка)
Жив-був собі на світі Пес –
Сірком його прозвали звірі,
Бо сірим був той Пес увесь:
Від морди до хвоста був сірим.
Якось вночі Сірко не спав, –
Собак також гризе безсоння, –
І мріяв він, щоб кожен знав:
Не спить Сірко і чеше скроні,
Бо думка теж гризе Сірка:
Як сповістити всіх про себе?..
Ніч. Тиша. Небо все в зірках,
Рогатий місяць теж на небі…
На місяць і на зоресвіт
Сірко загавкав – ніч здригнулась!
Загавкали собаки всі,
І тиша щезла у минуле.
Бо гавкіт – то тривоги знак,
Що ворог або злодій поряд.
Така вже вдача у собак:
Один загавкав – інші вторять.
Така ось байка про собак…
Але і люди теж не гірші:
Один хтось збреше просто так –
Брехню всерйоз підхоплять інші.
26.10.2020 р.