А як Тебе всім людям —
показати??
Бо ще й не знають,
що в них є — чи будуть! —
такі запити,
щоб поєднати
усі клаптики.
А які клаптики?
А — не встигали
сонячно поплакатись...
Зате встигали за масштабність днів
великим ризиком
чіпати їх —
художники одні!
з великокрилими розмахами!!!
В них світ цей
й тенденційно не здрібнів...
І з хахітом — упадали
на зад
невіруючі й князі — і ахали! —
що Бог
не був весь в їхній бороді...
Без купола Небес
й масштабу їхнього — і світ
би заподівсь...
Руді і чорні
гливі
і зелені
в світі почіски молоді...
Він знає їх,
і як би приявився Бог тоді?..
художність хай іде й крізь мене...—
а хочу дати шанс
кожній людині!..
Тож як впадають у грім-інтелект —
не бачать, що ми
всі єдині;
невже не бачитиму й я — людини?..
27.10.2020,
сонце