Ліс палахкотить і золотом й багрянцем –
Осінь золота торкнулася його,
Блискає на сонці дивовижним глянцем.
Барвів додала чаклуня до всього.
Листя завело золочену розмову,
Вітер незнайому пісню заспівав,
Не завів цей красень пісню колискову
І чаклуню-осінь нею не приспав.
Пісня ця звучала в лісі без упину,
Золота й багрянцю листю додалось,
Ще й вуаль казкову ліс собі накинув,
Листя гомоніти з осінню взялось.
Довго гомоніло листя про ті чари:
З гілкою лишатись прагнуло воно.
Затягнули небо дощовії хмари
Й стало простелятись з барвами рядно.
Дощові краплини перлами світились:
Плакало так листя разом із дощем.
Поцілунки літа вже йому лиш снились,
І кружляло в танці з вітром-легінцем.
26.10.2020 р.