Когда души касается любовь ,
Она лучами проникает всюду ,
Согревши от осенних холодов ,
Сожжет печаль как листьев груду .
Когда души касается любовь ,
Она корнями в небо прорастает ,
И плодоносит щедро вновь и вновь ,
Она вечна …Она не умирает .
Когда в душе любви зажжется свет ,
И каждый камень станет вдруг ступенью
Ввысь … Без поражений и побед
Проложит путь она к спасенью .
( перевод с укр .)
Коли душі торкається любов,
Вона промінням сяє поміж люду,
Наповнюючи світлом молитов,
Серця, якими вітер зимний студить…
Коли душі торкається любов,
Вона корінням в небо проростає,
І плодоносить щедро знов і знов,
Щоб дарувати те, що не вмирає…
Коли душі торкається любов,
Вона живе, збираючи каміння,
Цінує тишу посеред розмов,
Торує шлях до вічного спасіння…
22.11.2019р.
© Автор Британ Галина Ярославівна