Два куми за столом нудьгують
Серця їх сум гнітить.
Де, як розважитись міркують,
Бо дуже скучно жить.
,,До Ялти, куме, слід мотати,
У вир життя пірнуть,
Дівчат покірних підшукати
І в гречку там стрибнуть".
"Що, куме, маю Вам сказати
На думку цю звабну.
Любив я високо стрибати
Та вже... й не підстрибну"