Горе - це вітер. Не бриз побережний.
Сильний, жорстокий, лихий буревій.
Як прийде час цього вітру бентежний -
стогне душа, наче дуб віковий.
Горе - це хвиля дев'ятого валу,
Втщерть розбиває малий корабель. Ніби сміється безодня зухвало:
"Ні, не дістатись тобі до земель!"
Горе - це зброя: холодна й рішуча,
знищує все на шляху без жалю.
Надто тверда, непохитна, як круча.
Незрозуміле їй слово "люблю".
Горе - це холод. Мороз позамежний.
Сковує льодом, немов ланцюгом.
Рух, або крок лише, необережний
Дух боротьби відбиває цілком.
Горе - отрута- огидна, брутальна,
Краще не знати який її смак,
Бо її сутність гірка і фатальна,
Не бережеться її лиш дивак.
Горе - тягар цього тлінного світу.
Прийде час - сонце засяє в пітьмі:
Вдруге прийде наш Господь і Учитель
Він забере всіх спасених с землі.
В небі не буде тревоги, печалі
Болю не буде, не буде жалю.
Тож серед горя надіємось, знаєм,
Збудеться слово: " Я скоро прийду"
31.10.2020
Нехай Господь втішить кожного, хто зараз відчуває біль...