Жовтневі кольори жовтіють на землі,
та червоніють знов троянди та жоржини –
і вся моя печаль зникає десь в імлі,
і світло чарівне до мене в душу плине.
I знов казковий світ струмує з-під хмарок,
і знов до забуття кохати серце прагне.
Курличуть журавлі, і кличуть до зірок,
і раптом на зорі душа любов осягне.