(байка)
Попала Курка випадково
Якось на виставку художню –
Лупила очі знову й знову
І мовила: «Я теж так зможу!»
Митців висіли там роботи,
Що малювали все абстрактно:
Ось чийсь портрет – чомусь без рота,
Замість очей – тюремні грати…
І з виставки до магазину
Відправилася Курка прямо,
Придбала фарби й полотнину.
Для полотна – потрібну раму.
А дома, вичавивши фарби
На свої лапи, мов на пензлі,
Сказала: «Літо різнобарвне
Створю, щоб глядачі не мерзли!»
Скік-скок, скік-скок по полотнині –
І дивиться щось дивне звідти:
Мов рились в помідорах свині,
Чи може то аж з Марсу квіти?..
Побачивши творіння Курки,
Знавці живопису стогнали:
– Це майстра бачимо ми руку!
А зміст який! Як у Шагала!..
Гусак-естет – до неба крила:
– Яка краса!.. Як в рай потрапив!...
Мале Курча секрет розкрило:
– На полотні – матусі лапи…
І «комплімент» з тієї днини
Для лжемитців такий існує:
Художник цей свої картини
Мов курка лапою малює!
02.11.2020 р.