Ти чекай мене о восьмiй,
Я прийду у рваних джинсах.
Вся на стилi квiтне осiнь.
Протестую серце принца.
Запiзнюсь, нехай померзне,
Хочу взнати все про себе.
Чи то щастя, чи то щезне?
От питання, знати треба.
Капризую. Так, хай бачить,
Шаленiє вiд екстазу.
Буревiй емоцiй - значить
Нам не бути точно разом.
Тiльки двадцять! Це ж не сорок,
Фiлософiю кроїти,
Дура та, що має морок -
Не рубати без сокири.
Я не киця i не зая -
Звичайнiсенька тигриця,
Я не прiсна (точно знаю),
Їж, чи брись, мiй милий Грицю.
Ти чекаєш? Буду в десять,
Бо ти ще стоiш без квiтiв.
Хто це дура? Дура Леся?
Прощавай! Добридень, Мiтя.
Справи? Добре. Я? Самотня.
Ти чекав на мене довго?
А думки, як вправна сотня
Ворожили: вiн нiчого.
Завтра? Знаєш, майже вiльна,
Ти чекай мене о восьмiй.
Пунктуальна, в нас це спiльне
(перевiрю, де той спокiй).
Вся на стилi казка взимку,
Дочекайся мене, Фiмко!