ДО БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МАЛЮКІВ
Вам зараз розповім, малята,
Про козенят та їхню мати.
Вам треба все запам`ятати
Та сірників до рук не брати.
Слухайте:
МАла Кізка козеняток цілих сім - чимало.
Вона правилам безпеки діточок навчала.
Діти слухали уважно, все запам`ятали,
Навіть козеня найменше всі правила знало.
Козенята всі слухняні та такі уважні,
Переходили доріжки по зебрі поважно..
Ніжки мили, коли їли, чужих не впускали,
Лише с мамою-Козою по лісі гуляли.
І під наглядом матусі у річці купались
Та грибів страшних, отруйних вони не торкались.
Сірників вони ніколи навіть не чіпали -
Це тому, що про пожежу усе добре знали.
Якось Кізка вранці рано пішла по травичку.
Раптом сірники помітив козлик невеличкий.
Щоб порадувати інших, напоїти чаєм,
Вирішив плиту включити маминим звичаєм.
Та сірник лиш загорівся - і впав на фіранку,
І вогонь все далі, вище, тягнеться до ганку.
Козлик стогне, козлик плаче,
Навіть вже дверей не бачить.
Потім припустивсь тікати
І матусеньку гукати.
Його братики й сестрички також повтікали,
Лиш найменше козенятко у колисці спало.
Та від полум`я і диму прокинулось, бідне,
Гірко плаче і гукає свою неньку рідну.
Потім якось із колиски скочило, маленьке,
Та до шафи залізає - сховалось, дурненьке.
А вогонь все розгорався, виїдА дим очі.
Полум`я сильніше, вище - спалить хатку хоче.
Та пожежник Шпак на вежі помітив дим чорний,
Вмить зібрав свою команду, прибули проворно.
Працювали дуже чітко - дякуйте їм щиро,
Загасили злу пожежу швидко та уміло.
Тут і Кізка біжить, плаче, діточок шукає.
Хвостик, що стирчав із шафи, зразу помічає.
Витягнула козенятко - воно ледве диха,
Та до них вже підлітає лікар Дятел тихо.
Штучне дихання зробили - малий відкрив очі.
Обнімає він матусю, щось сказати хоче.
Тут прийшли всі еозенята - зажурені, тихі -
Соромно, що сірниками наробили лиха.
І тепер вони вже знають: сірнмки - не брати!
Треба це і вам, малята, ДОБРЕ пам`ятати.