* * *
Поборюють ноти сумні,
Стихають в нас епіталами.
Лиш образ Прекрасної Дами
Не тьмариться десь в глибині.
Її не знайти вже, можливо,
Та буде світити й тоді,
Як з наших тривожних садів
І осінь ця піде тужлива.
Змішаються полум’я й лід
У Леті, наповненій снами,
І образ Прекрасної Дами
Плистиме за нами услід.
(Із книги "Внуки грому", 2019)