Ткала я вечер

Татьяна Маркова 3
     Н. Бидненко
Я ткала вечір ниткою думок,
Де будеш ти і яблука духмяні…
Та де ти є? Розтанув у тумані?
Я ткала вечір ниткою думок.
Я вишивала хрестиком любов,
Де будеш ти і маки полум’яні…
Ти ж знову розчиняєшся в тумані.
Я вишивала хрестиком любов.
Берізкам коси вечір золотить,
А на душі, мов у пустелі, голо.
Є я і ти. Та не зімкнути коло.
Берізкам коси вечір золотить.

***
Ткала я вечер ниткою из дум,
Где будешь ты и яблок ароматом...
Да где же ты? Ты растворён туманом
Ткала я вечер ниткою из  дум.
Ткала я вечер ниткою из дум.
Я вышивала крестиком любовь,
Где будешь ты и маки  ярко алые
Ты растворяешься в тумане вновь...
Я вышивала крестиком любовь.
Берёзкам косы вечер золотит,
А на душе, как и в пустыне, жуть.
Есть я и ты. Но круг нам не замкнуть.
Берёзкам косы вечер золотит.