* * *
В павутинку вчепився
І подавсь навмання.
Де скомандують висі,
Там і крийка твоя.
Не далеко не близько —
Опинився де слід:
Кришталеве обійстя
І русявий наш рід.
Життєдайної клекіт,
Лазуровий уділ.
І мигтить, наче невід,
Павутина довкіл.
Як ви, мамо і тату,
Як наш сад і парник?
Можна щось дописати
До сувоїв земних?
(Із книги "Внуки грому", 2019)