(байка)
У пандемійні нелегкі години,
Коли КОВІД пригнічує, мов прес,
З усього світу з’їхались тварини
Позачерговий провести конгрес.
–Вже в сотий раз нас винуватять люди, –
Лев проревів. – І наша в тім вина,
Що вірус клятий, кажуть люди всюди,
Це справа рук Змії та Кажана*.
Прийшла пора брехню цю спростувати,
Щоб правді було місце у житті.
Змію та Кажана прошу я встати.
Всім руки покажіть! – Де руки ті?!
Тварини всі і люди всі, дивіться:
У Кажана й Змії де руки? Де?
Брехню ту хай заглушать громовиці!
Якщо це справа рук, то лиш – людей!..
І полилося звинувачень море:
Хтось гнівом таврував, то чувся плач…
І майже кожен був там прокурором,
І майже кожен був там позивач.
Чия вина за наслідки трагічні:
За ріки, що давно не голубі;
За землю, годувальницю одвічну,
Яку нітрат вже майже загубив?
Лунає рідко вже пташиний щебет,
Бо в небі – ядовитий перегар.
Це ж ваші труби закоптили небо,
І не Кажан – людина кочегар!
Все, що живому заважає жити, -
Хвороби різні, негаразди, стрес, -
Лиш люди це сподобились створити…
І рішення таке прийняв конгрес:
Потрібна допомога медицині,
Бо скоро світ загине, пропаде.
Повинні звірі винайти вакцину,
Щоб розум повернувся до людей…
15.11.2020 р.
*По одній із гіпотез, першими розповсюджувачами КОВІД-19 були кажани та змії