Осiнь, вечiр
Валентина Козачук
А в природі нема порожнечі,
Порожнеча буває в душі.
Ось послухай, послухай,як вечір,
Опустився й завмер в комиші.
Як осінні листочки кружляють,
Сумовито співають дощі,
Пізні квіти голівки схиляють,
Помолившись за спокій душі.
У природі все просто й невинно,
Божий голос ніжний, як шовк.
Бачиш, сонце стає на коліна -
Тихо молиться - вечір прийшов...
Осень, вечер. Перевод Нины Цуриковой
А в природе пустот не бывает,
Пустота лишь бывает в душе.
Ты послушай, как вечер стихает
Опустившись, застыл в камыше.
Как листочки осенние кружат,
И поёт грустно дождик уже.
И склонили головки от стужи
Все цветы, помолясь о душе.
У природы всё просто, невинно,
Божий голос - он нежен, как шёлк.
Видишь, солнце встаёт на колено,
Тихо молится - вечер пришёл.