Про все
Ще навесні торкнулося мені
Глибин душі сакральне позачасся,
Спливаюче до потойбіччя снів,
У прихисток знекровленої раси,
Якій судилось панувати сві-
том дивовиж, нездійснених будівель,
Яка перевелася на "ковід"
І статику обрала замість дії.
У дивотіло втілена душа,
Розпластана уздовж фронтальних ліній,
Що ними в "дев"яності" для "лошар"
Розмітили, де падать на коліна.
Пророків нихт на батьківщині мрій
Людей безлюддя (нелюди мов люди ж...)))
...це має вигляд, що без солі хрін -
Найкращий тортик. Хоч і не смачний- їж.