А зранку сонце освiтило хату,
I промiнь гратись взявся в пiддавки,
Залiз на пiч, пробiгся по кiмнатi,
I дострибав аж до стiни таки.
I це промiння разом освiтило
Те що було i буде ще – повiр,
Придав натхнення, додатковi сили
Залитий сонцем споришевий двiр.
Десь там, за обрiем, маячить мрiя,
Десь там iще небачений улов,
I на пригорку ще воно зiгрiе,
Осiнне i легесеньке тепло.
I хай воно закiнчуеться, лiто,
Береза вже освяченi листи
Кидае кожну мить, i наче свiтло
Вiд них стае, i свiтлим станеш ти.
Iди в той промiнь, що в тобi палае,
В той, що твою дорогу освiтив,
Пройшла пора громiв i лiтних злив,
Прийшла пора для збору урожаю…
5.09.20