Агния Барто
В защиту Деда-Мороза
Мой брат (меня он перерос)
Доводит всех до слез.
Он мне сказал, что Дед Мороз
Совсем не Дед Мороз!
Он мне сказал:
— В него не верь! —
Но тут сама
Открылась дверь,
И вдруг я вижу —
Входит дед.
Он с бородой,
В тулуп одет,
Тулуп до самых пят!
Он говорит:
— А елка где?
А дети разве спят?
С большим серебряным мешком
Стоит, обсыпанный снежком,
В пушистой шапке дед.
А старший брат твердит тайком:
— Да это наш сосед!
Как ты не видишь: нос похож!
И руки, и спина! —
Я отвечаю: — Ну и что ж!
А ты на бабушку похож,
Но ты же не она!
На захист Діда Мороза
Мій брат (мене він переріс),
доводить всіх до сліз,
про Дід Мороза каже:" Міф!"-
а я, мов з дуба зліз.
Тихенько брат зашепотів:
" Не справжній дід, в нього не вір!"
Та раптом відчинились двері,
з"явився дід, мов впав зі стелі.
Надітий аж до п"ят кожух,
пухнаста шапка поміж вух,
мішок сріблястий на підлозі,
тяжкий, що геть тримать невзмозі.
На бороді розтанула сніжинка,
Дід зично каже:
" Де ж ялинка?
А дітлахи що ж сплять?
Брат знову каже крадькома:
"Сусід прибрався так дарма-
і ніс, і руки- як в сусіда,
спина не горбиться, як в діда."
Я відповів:" Ти не довів,
З лиця ти- бабця й поготів!
Але ж ти не вона!"