Ой вдіну гідності каструлю,
По самі очі натягну.
Від зглазу у кишеню дулю,
А серце сповнене вогню!
Каструля хай яскраво сяє,
Супутник вражий хай сліпить.
Полки каструльні собираєм,
В набат каструльний треба бить.
Нехай каструля є не повна,
Борщу не бачила давно.
Хоч комуналка в нас коштовна,
Та вкриє нас каструлі дно.
Каструлю гріє газ ворожий,
Коли варю я воду в ній.
Нехай же скривить вражу рожу,
Колий й мене їх газ зігріє!
Як закричу в каструлю Славу,
З розгону, прямо в пустоту.
То єхо аж на вуха даве,
Ій Богу, любий читачу!
З каструлею я в Польщу їду
Щоб полуницю в ту збирать.
Нащадок я козацтва, гідний,
Гідняний - можна ще сказать!
Коли танцюю гопачину
Каструля йде як барабан.
А дзвін іі як птаха лине,
Аж вводе в транс чи до нірван.
Живи каструле Славна вічно,
Ніколи люба не ржавій!
Бо ми з тобою органічні,
Моя ти, я на віки твій!
Вірші про політику. Глибоко. Іронічно. https://t.me/politikstih