Він чув її серцебиття шалене,
Тримав так міцно і горнувся сам,
До вуст торкався ніжно навіжених
І пив до краплі здичавілий штам.
Вона горіла в лаві поцілунку,
Немов на крилах поринала ввись.
Душа вбирала неземні відлунки,
Таке їй марилось у сні колись.
Вони трималися удвох за щастя,
Яке кружляло, наче зваби нурт.
І їм, звичайно, все на світі вдасться,
Лишень би втримали свою весну.
21:00, 29.11.2020 рік.
Зображення: https://www.nastol.com.ua/