(байка)
Багато років швидконогий Кенгуру
Трудився листоношою на пошті,
Не покладаючи ні ніг своїх, ні рук,
Бо нелегка робота в листоноші.
Свою поштарську сумку Кенгуру протер –
Носив там кожен день газети та журнали.
Одного разу, після дощику в четвер,
Його взяли й на пенсію прогнали,
Бо влаштувати на роботу обіцяв
Зав. поштою Баран рідненьку сваху…
Так листоношою і стала сваха ця –
Була то двохсотрічна Черепаха.
В краю тім стала панувати дрімота;
Новини свіжі геть всі зачерствіли,
Бо через тиждень або два поштарка та
Приносила газети постарілі.
Ось термінову телеграму принесла
ЯкОсь ця Черепаха Попугаю:
– Приїде до вас теща третього числа.
Я щиро вас із святом цим вітаю!
– Це «свято» вже триває десять днів…
Її приїзд був наче грім із неба, –
Із гнівом Попугай поштарці відповів. –
Тебе за смертю посилати треба!
Лише мораль у байку ясність принесе
І донесе до нас свою турботу:
Роботу лихоманить, трясцею трясе,
Якщо рідню приймають на роботу.
02.12.2020 р.