Ждемо сніжка лапатого, біленького,
Що ковдрою осяде на дороги,
І вітерця не злого, веселенького,
Щоб ніс усіх до рідного порогу!
Хай буде більше сміху, тих веселощів,
А морозець скує той вірус клятий
(Сімей багато так привів до крайнощів…) –
І карантин з землі вже був би знятий!
Я не впустила в душу собі страху,
Із Богом подолала цю хворобу,
І вірю тому: вірус дійде краху,
Він забере з собою люту злобу!
… Ждемо сніжка біленького, яскравого,
Хай й душі наші будуть білосніжні,
Щоб й сліду не було в нас от лукавого,
Були завжди ми радужні і ніжні!
02.12.2020.