JULIa
Хтось скаже: примарилось може?
Напевно, я хворий....
Осіння оголена жінка проїде між нас...
коня проведе уночі крізь вогні автодору
у темне майбутнє, в глухий неозначений час... (J. S.)
Вона писала про голу осінь.
Про те, що їзде та на кобилі
посеред ночі - холодна боса.
І замерзають у неї крила.
Читав ті вірші, читав і плакав.
Мені здавалось: от-от замерзне...
Бо й сам скрутився, як той собака,
що - під комору й чекає весну.
Ту голу осінь кусали мушки
після глінтвейну... а ще й ...коняку! (((
А я зварив, був, для неї юшки,
щоб серед ночі та не заклякла.
Іще горіло моє багаття .
І ще був теплим у мене писок.
Хотів три слова їй написать я.
А вона миттю та й в ...чорний список!
Ну, що робити? Ну, що поробиш...
Я ж безлошадний. А тут - кобила!))
Мабуть їй юшка - не до вподоби.
А мо й сама ще пересолила...
Вона ж бо - гарна і знаменита.
Полтава варить для неї каву!
А я їй - юшки... ціле корито...
Й кобилі ясно: то - не цікаво.
Духмяним хмелем в крутій Полтаві,
глінтвейн парує, бринить гітара...
І хто те знає, що мила Juli... (я
теж не знаю) кого кохає.
Нехай кохання дракон приносить.
Бо то - прекрасно, вона хотіла.
Та тільки змерзла та гола осінь.
Й мабуть заклякла її кобила...
А я купив вже смішних ірисок,
"шалену пчілку" і шоколаду...
Та десь в Полтаві є чорний список...
Усі - поети! )))
Хоч стій, хоч падай...
Ну то й - не нада, ну то й - не треба!
Нехай драконять її дракони.
А я знімаю з душі "плацебо".
Й "шаленій пчілці" - не посторонній...
А Ви співайте. Співайте, Juli!
Читайте вірші на всю Полтаву!
А я в кишені тримаю дулю...
бо не дракон я...
Та все ж... Вам - браво!)))
ВК 3 грудня 2020 ХерСон