«В Україну з любов'ю… з Донецька.» -
Я ли это? Такое пишу...
Ти казала: «Ненависть минеться.»
Я – тебе: «Не уляжется шум.»
Пожалкую, що я не лелека,
Аби так — не спинила б зима.
Бо безпомічна мама далеко
Там, куди мені ходу нема.
Мамі боляче, мама не встане,
Не зустріне така, як була,
А я навіть не можу вустами
Доторкнутись хоч раз до чола.
«Скільки крові... Невинної крові...» -
С болью вспомню и болью глушу.
«В Україну. З Донецька. З любов'ю.»
Я ли это такое пишу?