Для наймолодших - автоперевод на украинский

Надежда Радченко
СОНЦЮ

Сонцю, сонцю!
З'явися на небі.
Сумно нам без тебе,
Горобці не скачуть,
Наші дітки плачуть.
Хочемо гуляти,
Не сидіти в хаті.

Як набридли нам дощі,
Парасольки і плащі.
Сірі хмари розжени.
Сонцю, чуєш ти чи ні?

ВРАНЦI

Вранці сонце посміхнулось,
Щічки донечки торкнулось,
Стало в носик цілувати:
"Я зiйшло. Пора вставати!»

ДОЧКА РОСТЕ

Швидко підростає дочка -
Стала їй мала сорочка.
Повзунки, штани, колготки
Стали дівчинці короткі.

Якщо буде так рости ще,
Скоро виросте всіх вище
Будемо на стіл ставати,
Щоб її поцілувати.

ВЕЛИКА

Зовсiм стала я велика -
Я хвалюся мамі -
Вмію я читати книгу...
Догори ногами.

ЗАСИПАЛОЧКА

Простирадло лежить гладко,
Кличе в ліжечко малятко.

Тепла ковдрочка йому
Каже: "Дай-но обійму!»

І м'яка подушка
Проситься під вушко –
Так і вабить пригорнути
І заснути.

ПО-ЛIТНЬОМУ

Як яскраво і зовсім по-літньому
Сонце світить сьогодні в блакиті
Дуже весело нині гріти йому
Річку, землю, дерева, квіти.

Iз вiзка визирає донечка,
Мліє, мружиться від тепла.
Ніжно гладить дитину сонечко,
Щоб на радість батькам росла.

НЕЗАБУДКИ

Незабудки, незабудки -
Оченьки синенькі.
Пiдросли в теплі і ласці
Як дитя у неньки.

Сині квіточки маленькі
Рвати я не буду.
Помилуюся хвилинку -
Довго не забуду!

З ГОРЕМ ПОПОЛАМ

Ми сиділи,
Кашу їли.
З'їли з горем пополам:
Половину каші-горю,
Половину каші-нам.
А залишок тої каші
Отримали брюки наші.