Твоя улюблена печаль
Твоя грайлива непостійність
Складаєш яблука в кришталь
І не зважаєш на доцільність
Рахуєш іноді зірки
І любиш їх несамовито
З життя викреслюєш роки
Сидиш у сутінки сповита
Твої улюблені думки
Ти іноді даєш їм волю
А завтра раптом навпаки
Їх повертаєш до контролю
Збираєш спогади в разки
І перед дзеркалом вдягаєш
На склі записуєш казки
Народжуєшся і вмираєш
А зранку п’єш вишневий сік
І мружиш очі на осонні
Згадаєш де була торік
Притулиш до очей долоні
Твої улюблені дива
Млинці із запахом ванілі
Сьогодні ти цілком жива
Фарбуєш сонцем стіні білі
2020