МИТЬ CODA
Мить coda... Сердечний сту-
кіт... Спомин на спокій ліг,
У котрому стрілись тут,
У щасті минулих літ,
У маренні еросну,
Подалі очей людських,
Вони, що любов земну
Вбирали в оті роки,
Віднесені долі віт-
ром, порохом давнини...
Як верби дощили з віт
Сльозинами, де вони
Оголені, мов душа,
Що лине на Вищий суд,
Залюблені в долі шанс,
Єднання пили росу
Таємно- відьомських трав
Губами, що спрагли від
Цілунків!.. Любовна гра
Виснажує, мов ковід...
...знесилено відлетить,
Неначе старі листи,
Жовтіюче листя... Мить...
Мить coda відчула ти?..