Я викручуся з ями
Холодний погляд не забути,
Душевні рани не закрити,
Але я викручуся з ями,
Змирюся з рабством і прокляттям,
Ярмом з яким в країні гинем.
Ось нас ударили в обличчя,
Жбурнули наче не живих,
Пливи і марно проживай,
Чуже лахміття доноси,
Але не тісно чуєш батьку,
У очі плюнули терпи,
Грошей не заплатили промовчи.
І ти бурчиш серед дороги,
Що більше жити так не в змозі,
Кулак стискаєш у тривозі,
І бачиш знову як крадуть
Твоє добро ганебні злидні.