Зближаєсь час, і з серцем, б’ючим в груди,
Я вирвуся, щоб бачити тебе,
Порвати пута фальші і облуди,
Що тисне нас і по душі скребе,
Пробить стіну, котрою людська злість
Нас, друже мій сердечний, розділила,
Не знаючи, що в наших серцях сила,
Котрої ржа упідлення не з’їсть.
Зближаєсь час, і, радісно тремтячи,
В твої обійми щирі кинусь я,
І скаже поцілуй мені гарячий,
Що будь-що-будь, а ти повік моя!
Моя і невідлучна! Бо сльозами
І горем ти знітована зо мнов!
Нема стіни, перегород між нами!
Не знає стін, перегород любов!
Всі пута, що засліплення й зла воля
На нас вложили, нам на біль, – порвем!
Отруту, що нас нею щедро доля
Поїла, виллєм з серця і затрем
Усякий слід тих споминок важких,
Котрі, мов черви, серце підгризали,
Щоб навіть тіні темнії від них
На наше вольне щастя не лягали.
Зближаєсь час, коли, подібно нам,
По довговічних боях, муках люди
Прокинуться, гнилий розмечуть трам,
Що їх давив, і щиро грудь до груди,
Уста до уст притиснуть, мов брати,
Приязним, щирим словом заговорять,
Позбувшись пут недумства, темноти,
І зависті, і людовладства, й горя.
Иван Франко, 1 мая 1878
***********
Придёт тот день давным-давно желанный
И вырвусь, чтоб увидеться с тобой,
Порву я нити фальши и обмана,
Что нависают непроглядной пеленой.
Пробью стену, что злобою людской
Наложена, что разлучила нас
И докажу, что чувства, как алмаз
Не уничтожить ржавчиной любой.
Настанет час, когда, смеясь, да плача,
В твои объятия снова брошусь я,
И скажет поцелуй горячий,
Что ты моя навек, навек моя!
Моя и навсегда! Слезами вновь
Нас не разлучат боле никогда,
Не ведает любых преград любовь,
Ведь не помеха даже нам беда!
Все путы, что наложила злая сила,
Настанет час, и их мы милая, порвём!
А яд, которым нас судьба поила
Из сердца уберём любым путём,
И всякий след ужаснейших обид,
Которые как черви сердце грызли
Пусть тень от них нам больше не вредит
А счастье пусть приходит в наши жизни!
Придёт тот день, когда подобно нам
Чрез муки вечные прошедши люди
Очнутся, сбросят им ненужный хлам,
Давивший их. Свободной грудью
Прильнут друг к другу, да к брату-брат,
Сойдутся в дружелюбном взоре
И станет лучше в много-много крат
Наш древний мир бездействия и горя.
Перевёл Гросс Э., декабрь 2020