В детстве...

Дмитрий Артис
Леся Украинка
(перевод: Дмитрий Артис)

***

В детстве падала, случалось,
в кровь коленки разбивала,
поднималась, хоть от боли
даже сердце замирало.

«Больно?» – спрашивали, только
никому не признавалась.
Я росла ребёнком гордым, –
чтоб не плакать, я смеялась.

А теперь, когда к финалу
в балаган рядится драма,
с языка вот-вот сорвётся
страшно злая эпиграмма, –

беспощадному сарказму
опасаюсь поддаваться,
и, забыв былую гордость,
плачу, чтобы не смеяться.


______________________

Леся Українка

***

Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.

«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –

Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.