(повчально-навчальна байка)
Узимку й влітку Зайцю лячно –
Без ліку-міру ворогів.
Життя його – в облозі наче,
Бо вороги ті – навкруги.
Із хащі Вовка хиже око
Шукає Зайця: де ти, де?
А в небесах кружляє Сокіл
І огляд свій такОж веде.
А в полі Лис очима блика:
Подайте м’ясо це мені!
Тому й дрижить, як лист осики,
Зайчисько навіть уві сні.
А спить з відкритими очима
І тільки вдень – так сплять Сичі.
На це важлива є причина:
Сплять Зайця вороги вночі.
І від людей чекай напасті –
Цей вид теж хижий, теж вбива…
Та в Косоокого, на щастя,
Є ноги й мудра голова.
Мисливський Пес біжить по сліду,
Та раптом наче заблудивсь:
Зник слід і Зайця теж не видно –
То Заєць стрибнув вбік кудись.
Доводить Заєць до знемоги
Ловців своїх – то не дива,
Бо він хуткИй і прудконогий,
Рятує Зайця й голова.
Мораль вже зовсім недалеко –
У неї заячий кортеж:
Якщо з’явилась небезпека,
Включайте розум й ноги теж!
23.12.2020 р.