Гадяч
Як дорогий привіт від близьких
чи друга раптом теплий лист –
очарування українських
чудових провінційних міст.
В могутніх заростях бур’яну
до Псла не попаде ніяк,
хитаючи свої паркани,
кривенька вуличка-байрак.
Та от і Псел. Тече нешвидко.
Повз водоростевих закрут
мозаїкою мітить стрічки
мілин зелених ізумруд.
До берега підходять сотки,
у картоплинні вже город.
Чорніє човен там розсохлий,
йому потрібен вкрай ремонт.
У палісаднику на сонці
розквітли мальви біля дров.
За палісадником – віконця,
а за віконцями – любов.
Авторский перевод на украинский ранее написанного стиха:
Как нужный вдруг привет от близких,
как тишина хороших снов –
очарованье украинских
провинциальных городов.
Перед крапивою пасуя,
ко Пслу не попадёт никак,
заборы старые тасуя,
кривая улочка-овраг.
Но вот и Псёл. Поток тишайший,
минуя кружево запруд,
высвечивает взорам нашим
зелёных мелей изумруд.
Почти к воде подходят сотки,
на огороде лишь ботва.
На берегу рассохлась лодка,
ей надо б просмолить бока.
Вот палисадника узорцы
и мальв рисованная новь.
За палисадником – оконца,
а за оконцами – любовь.