I знову дощ...

Людмила Дзвонок
І знову дощ. Дощить котрий вже день.
Зрання в вікно до мене тихо стука,
Від нього цілі дні в мені мігрень,
А ця мігрень несе такую муку!..

О дощику, піди вже в інший край,
Вологи вже земля достатньо має -
Пшениця виросте, спечемо коровай,
Про тебе, дощику, не раз тоді згадаєм!

Ти відійти, вже не твоя пора,
Нехай сніжок покриє нашу землю,
Його так жде вся наша дітвора,
Тебе десь ждуть, а ти тут ллєш даремно!

Тебе я ввічливо прошу: піди,
Всі забирай з собою сірі хмари,
Бо ж час Різдва Христова, коляди,
З тобою я не хочу мати чвари!

Ти чуєш, що кажу? Непослух ти?
О, диво сталось, відійшов нарешті,
Ждемо сніжку в оці різдвяні дні,
Танцюють хай в своїй тій коловерті!

                26.12.2020.