***

***
сонце заходить, ніби до себе додому,
а ти мовчиш, наче скажеш щось геніальне.
ти щось знаєш, тобі точно відомо
щось важливе і фундаментальне.
я з’їдаю себе, наче я у їдальні.

наче немає війни, сходу та поїздів,
що вже ніколи туди не прямують.
наче вмер, а якось функціонуєш.
тобі двадцять, а ти вже посидів.

і як це все скролити
та прискорити,
ну, ти скоро,
ти скоро
біжиш так, що не видно і п’ят.
життя — вічність, але смерть цілодобова.
я чекає, коли телефон
перестане виправляти кожне слово
на твоє звичне ім’я.
(років ще п’ятдесят).

сонце заходить, ніби до себе додому.
в нього є дім, а мій дім — ніде.
відчуваєш втому?
посиди п’ять хвилин, не лякайся.
сніг іде.
хоч ти залишайся.

27.12.2020