(байка для дітей і не тільки для них…)
Жили-були на світі дві сестриці:
Добро й Подяка – ось їх імена.
Жили вони, як сестрам і годиться,
У злагоді, мов сонце і весна.
Добро потрапити завждИ встигало,
Де трапилося лихо чи біда,
І багатьох від лиха рятувало –
Для бідолах нічого не шкода;.
Подяка ж для Добра була повітрям,
Мов їжа, наче для рослин вода:
Лише «Спасибі!» – і Добро вже сите,
Лиш «Дякую!» – і втома пропада.
Але чомусь Подяка оніміла:
Добро працює, а вона – мовчить…
Кудись поділись у Добра всі сили,
Лягло воно хоч трішки відпочить.
Вмить виповзла змією Чорна Заздрість,
Шипіла, що зазналося Добро,
Зневагу, лінь та інші негаразди
Навісила на нього, мов тавро…
Добро не можна розпинать на дибі –
Шануйте його, люди, не судіть!
Слова чарІвні «Дякую!», «Спасибі!»
За кожну добру справу говоріть!
27.12.2020 р.