Севастополь i кохання

Клавдия Дмитрив
Севастополь. Гавані. Причали...

********

Севастополь. Гавані. Причали.
Катера. Баркаси. Кораблі.
Ви мене у юності стрічали
В романтично ранішній імлі.

Сходилися тут мередіани,
Милі, фути вимiрялись тут,
Курс на Захід прокладать, кохана,
Заважав Борейко-шалапут.

Завдавав вітрив і буревію,
Як Енея – голодом морив,
Та не зміг убити світлу мрію,
І тебе, як ранок, я зустрів.

Я тебе зустрів, і шал-неспокій
Мою душу всю заполонив:
Де б не був, а образ кароокий
Явно і неявно мені снив.

Снилась ти, і снився Севастополь,
Катера, баркаси, кораблі...
Я збагнув: дівчисько карооке,
Наймиліше на усій Землі!

12.11.2020 р.

© Copyright:Григорій Васянович, 2020

КОМПАС ПУТЬ ПРОКЛАВ

Правильно, мій друже, наймиліше
І до нього компас вірно путь проклав.
Та було дляд серця найрідніше...
Те дівчисько через це ти покохав.

Севастополь,гавані, причали,
Звісно, романтична вранішня імла.
Далі всі щораз тебе вивчали,
Думка про кохану віри додала.

Звісно, що були мередіани,
І вітрила, й пароплави, і порти,
Не минав і шторм, і штиль, й тумани.
Вірний шлях умів ти завжди віднайти.

Севастополь, Львів...краса усюди,
Та дівчисько карооке краще всіх,
Порт морський тебе стрічати буде,
Бо його ти й досі в пам'яті зберіг.

12.11.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120111300685