Про справжню дружбу

Анатолий Потиенко
(байка)
Сумні у Песика сьогодні очі,
І рот закритий – наче на гачок,
Не хоче їсти, бігати не хоче –
Хворіє друг, колючий Їжачок.

Морозива той переїв учора,
Гарячий Їжачок увесь, хрипить…
В очах собачки затаїлось горе:
Хворіє друг, і в нього все болить.

І вирішив провідати він друга,
Облегшити страждання сподівавсь…
Та не пустили… Кажуть, ця недуга –
Можливо, що інфекція якась.

Записку пише Песик небайдужий,
Знайшов слова ласкаві та прості:
«Одужуй швидше, бо без тебе, друже,
Весь світ навколо наче опустів!»

Для Їжачка слова ті – наче ліки,
Немовби Водохрещенська купіль.
Від хвилювання зволожніли віки,
І, як лиха примара, щезла біль.

Все стало навкруги за мить чудовим,
І Усмішка осяяла лице…
Увага та турбота, добре слово –
Це ліки та;кож… Пам’ятайте це!
                31.12.2020 р.