Одиннадцять сорок чотири

Александр Носенко 2
Одинадцять сорок чотири
Життя зупинилося вмить!
Одинадцять сорок чотири
На щоці поцілунок горить!

Одинадцять сорок чотири
Це не цифра, не дата. Це – трунок!
Одинадцять сорок чотири
Дівча дарувало цілунок!

Чекав я цього з нетерпінням,
Намагався пришвидшить діяння.
А тепер завмер з благовінням.
Мене цілувало кохання…

Як довго я мріяв про тебе,
Боявся зізнатись в коханні.
Не земна ти дівчинка. Із неба!
Без тебе – лиш біль, і страждання!

Одинадцять сорок чотири
Ти примусила очі закрити.
Одинадцять сорок чотири
Я не знав куди себе подіти!

Одинадцять сорок чотири
Тепер мені жити не тяжко!
Одинадцять сорок чотири
Біля ніг твоїх я – Алєксашка!